Я спала вдома у рідному Херсоні і о 5 ранку почались вибухи. Розбудила малого синочка та побігли у підвал. Потім дізнались, що почалась війна. Дуже страшно було…

Були пусті полиці в магазинах під час окупації в перших місяцях війни, обстріли та, найстрашніше, перетин блокпостів рашистів під час виїзду з окупованої території. Відбувались перевірки під прицілом автоматів.

Складно було знаходити продукти в перші місяці війни в Херсоні, проте рашиську гуманітарку мало хто брав з мешканців.

А 24 квітня 2022 року, виїхавши з окупованого міста Херсон в Чернівці, нам допомогли різні волонтерські організації з гуртожитком, їжею, засобами гігієни та хоч якимись речами, відновленням документів.

Війна дуже вдарила по моїй сім'ї. Батьки стали хворіти, сама була в депресії, молодший син отримав із зором проблеми. Через війну родина розірвана…

Зворушило, як нас тепло зустріли наші військові на блокпості після того, як ми прорвалися через окуповані території. Синочку навіть цукерки дали, і пояснили як їхати далі до безпечного місця.

З собою син віз м’яку іграшку, бо він без неї не може спати. Ця річ нам нагадує про домівку. Дуже хочемо повернутися додому в мирний Херсон.