Ми в Києві живемо з осені 2014 року. У Донецьку в нас залишилося все: улюблена робота з хорошим заробітком, будинок, дача, машина. Сюди приїхали з валізами речей і чотирма дітьми.

Початок липня 2014 року я не забуду ніколи. Відпочинок на дачі в Красногорівці ледь не обернувся трагедією. Ми потрапили під обстріл. Це було жахливо, коли ти на власні очі бачиш, як снаряди падають у сусідні будинки, у яких знаходяться люди. Ми моментально зібрали речі й поїхали до моєї мами у Вугледар. Там пожили деякий час. Містечко маленьке, роботи немає. А тут якраз давня знайома покликала нас до Києва. Вона пообіцяла допомогти з пошуком квартири й роботи. І допомогла, за що їй велика подяка. Ми оселилися в однокімнатній квартирі на Троєщині.