Дні весни та літа 2014 року мені запам'яталися практично за хвилинами. Вони врізалися в пам'ять осколками страшних новин про загибель людей, про зруйновані будинки. Життя розділилося на «до» і «під час». Тому що «після» немає досі.
Жити стало важко, пенсію не давали. Я почав підробляти. І завдяки гуманітарній допомозі Ріната Ахметова всі виживали.
А коли мені запропонували допомагати людям, роздавати гуманітарну допомогу – працювати волонтером, я погодився.
Зараз, навіть через три роки, розумієш, наскільки моя допомога важлива та необхідна моїм односельцям. Тому що в мене є мета – допомагати людям. Я почуваюся комусь потрібним. Люди дякують і нам, волонтерам, і особливо Штабу Ріната Ахметова.