Коли почалася війна, ми опинилися повністю відрізаними від життя.

Живемо, як у лещатах.

Дуже важко на психіку тисне все це.

Ще з першого дня: ми тоді були на роботі, і раптом щось почало поверх голів свистіти, літати.

Ми спочатку не зрозуміли, а потім зрозуміли, що то війна.

Було дуже страшно за дітей, за онуків, за всіх. Найважчим для нас був страх.