Наша оселя навпроти військової частини. Був обстріл ввечері 24 лютого. Потім 10 днів ночівлі в підвалі і відстутність можливості виїхати, бо були розведені мости. Виїзжали раптово, коли трапилася така можливість. Зібрали домашніх тварин, рюкзаки на спини і тікали з міста. Відчуття власної безпорадності і страх за родину - найскладніше. Перші дні в единій працюючій аптеці не було ліків першої необхідності. Порожні магазини.