Зоя Леонідівна до останнього не могла повірити, що росія напала на Україну

Я спала вдома у Києві, але в один момент мене розбудили вибухи. Коли це трапилось, я навіть не зрозуміла, що це, але мій брат подзвонив і сказав, що почалась війна. 

Ввечері 24 лютого я бачила з вікна заграву над Гостомелем. У це неможливо було повірити.

Найважче було з ліками для батька, але допомогли знайомі.

Я була приємно вражена, коли незнайома людина тримала мене за руки, щоб заспокоїти в евакуаційному потязі.

На жаль я зараз безробітна, а до війни працювала у сфері підготовки ділових подорожей.