Любий Святий Миколай, пише тобі Єгор. Я в цьому році дуже швидко подорослішав...так, був і не чемний, не слухав маму й тата, ображав сестричку і брата (хотів, щоб вони якнайшвидше поїхали від нас), міг нагрубити старшим... Я більше так не буду, чесно-чесно!

Мені не треба ніяких іграшок і солодощів... я попрошу в тебе самого головного! Зроби так, щоб зима була тепла, щоб не мерзли наші воїни, і їжі їм, щоб не були голодні, таку броню, щоб повернулись всі живі, суперсилу невидимості, щоб москалі їх не бачили, величезний запас зброї та боєприпасів. Щоб як найшвидше був мир на Україні! Ще попрошу тебе рідненький, щоб послав ти своїх помічників і відбудували хату діда і бабці (а помічникам я покажу дорогу), я так хочу, щоб дожили вони свою старість в своїй хаті і щасливі. А ще попрошу тебе я, щоб на весні приїхали мої брати й сестричка і з ними тітка Оля, щоб ми були усі разом, такі щасливі, як колись... Зроби, щоб лунав дзвінок у школі... щоб звав усіх дітей він на урок ( я й сам не знав, що так люблю я школу й вчитись...). Не забудь про всіх у цьому році, прошу хоч по шоколадці я для кожного... а головне моє бажання, я дуже хочу жити, без війни!

З усією повагою Єгор!