Інформаційний шум: як захистити дітей від шкідливого впливу

Переглядів 13

Інформаційний шум — неважлива вторинна інформація. Тобто, це різноманітні групи в телеграмі, блоги людей, яких ми не знаємо, відео в Тік-тоці тощо. Це купа інформації, яка зазвичай не несе користі, але потребує нашого часу.

Нова інформація, яку ми отримуємо, завжди є випробовуванням для мозку. Тому що її потрібно переглянути, проаналізувати, а ще може й запам’ятати. Тобто під час цього процесу мозок весь час відчуває напруження і не має різниці корисний такий контент чи ні. Інформаційний шум є стресом як для дорослої людини, так і для дітей. Тому інформацію, як і їжу слід вживати дозовано і обережно. Як ми пересвідчуємося в свіжості продуктів, так слід бути впевненим в правдивості і безпечності отриманих фактів.

Інформаційний шум: як захистити дітей від шкідливого впливу


Дезінформація у ЗМІ: її структура і мета

Окрім умовно безпечних даних, які ми отримуємо протягом дня, існує інший вид інформації — так звана дезінформація. Вона являє собою заздалегідь хибні факти, основна мета яких — нашкодити. 

У своїй більшості це завжди негативні повідомлення, які публікуються системно. Вони націлені на те, щоб змінити поведінку людини і її ставлення до певних подій чи проблем. За структурою дезінформація нагадує піраміду, у основі якої маніпуляції, фейки, потім додаються месенджі і наративи. Один із прикладів дезінформації — українська мова — штучний діалект, заснований на польській, німецькій, австрійській мовах. Щоб переконати читача в правдивості, приводяться якісь історичні документи, створені за допомогою графічного редактора. Дезінформація — це не про раціональність. Її мета викликати емоції. 

Чому фейки — це небезпечно?

Однією зі складових дезінформації є фейки. Вони являють собою подання неправдивої або спотвореної інформації. За допомогою фейків сумнівні ЗМІ намагаються маніпулювати свідомістю. Для цього використовують спотворений контент, який має підштовхнути читачів до сумнівів чи викликати ті думки, які потрібні маніпулятору. Якщо ви не знаєте, як перевіряти інформацію, зверніть увагу на такі нюанси, по яких можна зрозуміти, що це фейк:

  • анонімність джерела інформації;

  • факти взяті з соцмереж чи невідомих акаунтів;

  • недостовірні або видозмінені цитати;

  • зазначення представників структур, яких немає в реальному житті;

  • зацікавлені «експерти»;

  • наявність клікбейту — заголовку, що не відповідає дійсності або надзвичайно емоційний тощо. 

Інформаційний шум: як захистити дітей від шкідливого впливу

Як відгородити дитину від фейків: актуальні поради

Не всі дорослі можуть розібратися, чи є інформація правдивою, а що говорити про дітей. Вони ще більш вразливі і потребують захисту. Тому батькам необхідно подбати по нього, зазначає психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова, і пропонує 5 способів, які відгородять дитину від небезпеки в інтернеті: 

Інформаційний шум: як захистити дітей від шкідливого впливу

  1. Інформаційна гігієна. Вона не менш важлива, ніж чистота вдома чи вимитий посуд. Батькам важливо слідкувати за інформаційним полем, в якому перебувають діти. Видаліть з гаджетів сумнівні групи, канали та сайти і слідкуйте за тим, що ви розповідаєте при дітях. Не слід обговорювати в їх присутності погані новини.

  2. Батьківський контроль. Незалежно від віку дитини, на її гаджетах повинна бути встановлена програма, яка буде блокувати небажані сайти та приховувати заборонену інформацію. Окрім того, дітям до 10 років слід надавати доступ до гаджетів на обмежений час. 

  3. Інформаційна грамотність. Покажіть дітям на прикладі новини, як знайти її першоджерело. Окрім того, запропонуйте їм користуватися тими сайтами, яким ви довіряєте.

  4. Друзі в соцмережах. Розкажіть про правила поведінки в інтернеті, небезпеку спілкування з незнайомцями, поясніть, що таке шахрайство в мережі на прикладі «великих розіграшів», «миттєвих подарунків» тощо. Домовтеся, що профіль дитини в соцмережі повинен бути закритий, а в друзі слід додавати лише тих, кому довіряєш. 

  5. Інформаційна безпека. Поясніть, що деякий контент створюється для того, щоб викликати певні емоції і вплинути на критичне мислення глядача чи читача. 

Медіаграмотність — необхідна навичка, яку варто розвивати протягом всього життя. Вона стає базою для правильного сприйняття реального світу і розпізнавання фейків. 

Психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова

Поділитися:
Інші публікації