Ступор — це стан заціпеніння, коли людина відчуває себе немов «замороженою». Він може виникати як реакція на стрес або надмірне навантаження. Це абсолютно нормальний стан нашого організму на ситуації, які здаються нам непереборними. Як зауважує психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова, заморожена реакція виникає в той момент, коли ми стикаємося з новим, важливим завданням, що може змінити наше життя.

Причини виникнення ступору

Однією з головних причин є страх невдачі. Ми боїмося, що щось піде не так, і нас засміють, чи ми втратимо свій авторитет. Цей страх паралізує нас, не даючи зробити крок вперед. Часто впевненість в невдачі пов'язана з попереднім негативним досвідом або високими очікуваннями від оточуючих. Ми можемо відчувати тиск зі сторони родини, друзів, колег або навіть суспільства в цілому, а це в свою чергу викликає стан заціпеніння та призводить до невпевненості у власних силах.

Водночас ми можемо боятися й успіху. Він часто змушує нас виходити з зони комфорту, змінюватися, а це також лякає. Відчуваючи страх перед невідомим, ми можемо підсвідомо саботувати свої власні досягнення. Адже успіх вимагає нових зусиль, відповідальності та здатності адаптуватися до змін. Ми можемо боятися втратити звичний спосіб життя або відчути тиск від очікувань, які з’являються після досягнення певних результатів.

Страх критики та осуду. Іноді ми відчуваємо панічний ступор, тому що вважаємо, що наші дії чи рішення будуть сприйняті негативно. Критика з боку оточуючих може сильно впливати на нашу самооцінку та мотивацію. Тому підсвідомо ми можемо уникати ризиків та нових можливостей, щоб не стати об'єктом негативних коментарів. Страх перед громадською думкою може призводити до психологічного ступору, коли ми не здатні діяти або прийняти жодного рішення.

Невпевненість у власних силах. Часто ми відчуваємо, що не маємо достатньо знань, навичок або ресурсів для досягнення успіху. Такі почуття можуть виникати з різних причин, наприклад, через:

• попередній негативний досвід;

• відсутність підтримки з боку близьких;

• внутрішні сумніви в собі.

Відчуваючи невпевненість, ми можемо уникати нових можливостей, що призводить до застою і ступору.

Техніки для подолання ступору

Якщо вам відомий вислів «впала в ступор», наступні рекомендації допоможуть подолати цей стан:

Зізнайтеся собі в страхах

Один із найефективніших способів подолати ступор — відверто зізнатись собі в своїх страхах. Коли ми озвучуємо свої переживання, вони втрачають більшу частину своєї сили. Висловивши свої побоювання, ми усвідомлюємо, що вони не такі страшні, як здавалося.

Займіться справою

Замість того, щоб сидіти та чекати, коли страх мине, почніть діяти. Це допомагає знизити рівень тривожності. Як зазначає психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова, будь-яка дія, навіть найменша, може допомогти подолати стан заціпеніння. Важливо починати з маленьких кроків, наприклад, з чогось, що раніше здавалося неможливим. Необов’язково відразу ставити перед собою грандіозні цілі. Наприклад, дайте собі завдання навчитись стояти в планці протягом хвилини або прочитати наукову книгу, якщо ви раніше цього не робили. Таким чином ви зможете повірити у власні сили. 

Розвивайте ентузіазм

Він складається з рішучості та інтересу. Коли ми починаємо захоплюватися тим, що робимо, ступор відступає. Важливо знаходити радість у повсякденних справах, робити те, що любимо, та спілкуватися з людьми, які нас підтримують. Наприклад, починайте день з улюбленої кави або в обідню перерву зателефонуйте сестрі.

Перестаньте думати, що ви нічого не зможете

Часто ми самі собі ставимо перешкоди — кажемо, що не можемо чогось зробити. Тому важливо змінити цей діалог. Замість того, щоб повторювати собі «я не можу», спробуйте сказати «я спробую». Цей простий крок змінить ваше ставлення до ситуації та своїх можливостей.

Практикуйте mindfulness

Практика усвідомленості допомагає знизити рівень стресу та тривожності. Вона включає медитацію, дихальні вправи, йогу. Усе це допомагає зосередитися на теперішньому моменті та зменшити вплив негативних емоцій.

Подолання ступору — процес, що вимагає часу та зусиль. Важливо розуміти, що такий стан — не є вироком, це нормальна реакція на стресові ситуації. Зазначені вище техніки допоможуть поступово навчитися долати внутрішній застій та рухатися вперед. Пам'ятайте, що ви можете все, тож починайте діяти.

Психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова