Висоцька Марія, учениця 11 класу Копіюватського ліцею

Вчитель, що надихнув на написання есе - Дриль Лілія Григорівна

Моя Україна майбутнього

Колись український письменник Василь Еллан-Блакитний писав «Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній тобі». Тому що Україна – це наша земля та земля наших батьків, це місце де ми народилися, зробили перші кроки, сказали перше слово та вперше закохалися. Вона навчила нас незламності, вірі у себе та в свій народ.

Протягом століть вона боролася проти важких пут неволі, навчала нас любити свою Батьківщину, боротися за неї не на життя, а на смерть. Показала справжню любов до волі та незалежності. Україна для мене – це все. Її гори, ріки, поля та озера, її народ незламний та вільний, її історія складна та кривава, її шлях до незалежності довгий та важкий.

Ми завдячуємо їй своїм життям, волею та здатності жити в красивій, сильній та незалежній державі. Ми – її народ, ми споконвіків боролися за нашу Батьківщину, ми всю нашу історію доводимо свою силу та незламність, і якщо буде потрібно, будем доводити ще і ще, допоки весь світ не побачить всю міць нашої держави. Зараз наша країна переживає складний час, ми мусимо об’єднатись задля нашої Перемоги.

Весь світ побачив наскільки ми сильна нація, а наша згуртованість та сила духу змушує захоплюватися нами. Звичайно, в нас як і в багатьох інших країнах також є конфлікти, суперечливість у поглядах, думках, та нам це не заважає іти до нашої мрії.

А мрія кожного українця – це Перемога, життя у вільній та незалежній країні. І ми вперто ідемо до цієї цілі, незважаючи на всі труднощі, ми боремося за нашу Батьківщину та її майбутнє, платимо за Перемогу дуже велику та страшну ціну. А майбутнє нашої країни я бачу під мирним сонячним небом, де українці живуть щасливим та спокійним життям, вільно розмовляють українською мовою та співають українські пісні.

Де не соромно сказати «Я українець та пишаюся цим», де ми вже відбудували зруйновані міста та села, де ми вільно можемо їхати в кожен куточок нашої країни.

Я бачу Україну в культурному та економічному піднесенні, де наш народ сумлінно виконує громадянські та соціальні обов’язки, здобуває нових висот як на державному, так і на всесвітньому рівні, де наші спортсмени, музиканти, художники і не тільки прославляють нашу країну на весь світ. Де ми розповідаємо нашим дітям про наших воїнів-захисників, яким ми повинні дякувати за життя у мирній та вільній країні, де ми з сумом та гордістю згадуємо тих, хто віддав своє життя заради Батьківщини.

Я вірю, що Перемога таки настане, і ми зможемо втілити свої мрії в життя. А мирне небо стане не мрією, а реальністю.

Ми довели свою силу, і я впевнена, що Україна буде процвітати, люди будуть жити в вільній та незалежній країні. А для цього ми докладатимемо усіх сил заради нашого майбутнього, заради України. Слава Україні! Героям Слава!