Я – Кіра, і мені 13 років. Мій брат-близнюк Артур також має 13. Ми живемо з мамою у місті Південне Харківського району.

Наша сім'я – малозабезпечена. Ми з братом та мамою мешкаємо вдома. У нас багато собак, яких ми прихистили і дуже любимо.

24 лютого війна застала нас зненацька. Ми спали, коли почули вибухи. Це було жахливо. Мама сказала, що почалася війна.

Бабуся, яка живе окремо, благала нас виїхати. Але ми не могли кинути своїх тварин. Тому ми залишилися і ховалися в погребі. Там було холодно, страшно, і ми постійно боялися за своє життя. Мама багато працює, але їй ледве вистачає коштів на наше проживання. Ми дуже хочемо, щоб війна закінчилася, і ми знову могли жити щасливим життям.