Я – Іван з Одеси. Мені 14 років. У мене є мама, тато і бабуся. На жаль, я – дитина з інвалідністю. Я народився дуже рано, через що маю ДЦП. Я не можу ходити, але дуже стараюсь, і мені в цьому допомагають мої рідні. Я так хочу ходити!

З початком війни наше життя змінилося на гірше. У мене хвора нервова система, тому гучні вибухи дуже негативно впливають на моє здоров'я та емоційний стан. Дуже важко до такого звикнути, але мої рідні допомагають мені справитися. Ми нікуди не виїжджали, чекаємо на Перемогу на рідній землі. Ми маємо бути тут!

Звичайно ж, я хочу бути здоровим! А ще я дуже люблю музику. Музика – це моя радість. Вона допомагає мені забути про труднощі та дарує надію. Я вірю, що одного дня я зможу не лише слухати музику, а й співати сам.

Я вірю в нашу Перемогу! Вірю, що скоро знову настане мирне життя, і я зможу ходити, співати і жити повноцінним життям.

Я буду дуже вдячний, якщо Миколай допоможе мені здійснитися моїй мрії!