Марія, мешканка села Голінка Чернігівської області, випадково опинилася вдома 24 лютого 2022 року. «Я приїхала з Києва лише на день, щоб сказати рідним, що все буде добре. А наступного ранку стало відомо, що почалося повномасштабне вторгнення», — згадує Марія. Село опинилося під окупацією через кілька днів.

«Було страшно, хоча в нас не було таких геноцидів, як у Бучі. Найгірше — це усвідомлення, що на твоїй території чужі війська», — ділиться вона. Люди намагалися вижити: ховалися від колон техніки, підтримували одне одного. Найбільш напруженими стали останні дні перед звільненням, коли окупанти стали агресивнішими.

Попри всі випробування, дівчина зберегла віру в життя. «Психіка має дивовижну здатність забувати страшне. Я намагаюся пам'ятати лише хороше», — говорить Марія.