«Я ніби сплю. Досі не можу усвідомити, що це відбувається» – розповідає Наталя Губань із Гуляйполя. Каже, що не могла повірити, що російські війська вторгнуться в Україну.

З другого березня у місті не було електрики та води, не було продуктів у магазинах і почалися сильні обстріли.

Жінка має інвалідність і страждає на епілепсію. Під обстрілами вона з мамою перебувала більше тижня, а потім їм вдалося евакуюватись до Запоріжжя. Зараз Наталя дуже сумує за рідним домом, але сподівається, що після війни все зміниться тільки на краще.

Був такий стан, що просто людина не витримує. Далі неможливо було залишатися