«Одного дня, ми втратили роботу, втратили своє житло і змушені були виїхати», - згадує Галина Мушенко із Залізничного. Коли в її населеному пункті почалися обстріли, то вона із сім'єю ще тиждень просиділа вдома. Сподівалися, що все закінчиться швидко. Їхній будинок тремтів від обстрілів, а їхня донька дуже перелякалася. Її трусило і вона дуже боялася і плакала. Тож родина жінки вирішила виїжджати до обласного центру. З собою взяли документи та мінімум речей. Дорогою в машині закінчився бензин і вони зупинилися посеред дороги і чекали годину, коли їм його привезуть. Коли Галина приїхала до Запоріжжя, ще довгий час не могла відійти від перенесеного стресу. Вона не могла розслабитись і спокійно заснути. Нині їй доводиться пристосовуватись до нового життя в обласному центрі.
«Частка мене залишилася у Гуляйполі. Це морально дуже важко жити у чужому місті у чужій квартирі»
Переглядів 258