Стіни – усе, що залишилося від нашого будинку після обстрілу у вересні 2014 року. Я приходжу сюди щодня упродовж майже двох років. Тут на мене дуже чекають наші собаки.

Зі зруйнованого будинку ми переїхали до дочки в Донецьк, а й там не уникли обстрілів. Через стрес чоловік перестав розмовляти. Усі заощадження ми витратили на лікування, що змогла – колола йому сама.

Виїхати з гарячої точки ми не можемо, у нашому будинку згоріли всі документи. Живемо поки за адресною довідкою.

Крім хворого чоловіка я доглядаю стареньку сусідку, їй 88 років. Вона живе одна у квартирі дочки. Її будинок теж згорів. Сусідка ледь пересувається, усі обстріли переживає у квартирі. Спуститися в підвал вона самостійно не може.