Олексієві Кравченку з Ізюма 30 січня 2022 виповнилося 10 років. Через місяць в його дитинство увірвалася повномасштабна війна. Коли російська армія почала бомбити Ізюм, тато і мама привели Олексія разом із старшим братом і маленькою сестричкою у батьківський дім на сумнозвісну Першотравневу, 2.

Черговий удар зруйнував цілий під’їзд і поховав пів сотні людей

Дідусь облаштував родині окреме укриття в щитовій. Цей будинок витримав кілька влучань, але 9 березня черговий удар зруйнував цілий під’їзд і поховав пів сотні людей. Олексій із батьками, братом, сестричкою, бабусею та прабабусею загинули. Дідусь Михайло вийшов із щитової за хвилину до обвалу і зміг врятуватися.

Олексій був дуже дружнім і комунікабельним хлопчиком. Хрещена Марина згадує: «Він довго не розмовляв, коли був маленьким, й уся сім’я чекала на перші слова. А потім цілими реченнями одразу почав говорити – не переслухаєш».

Олексій обожнював футбол. Його хвалили тренери і довіряли важливі ігри. Дідусь Михайло пригадує: «Він уже захищав честь Ізюма та області на підлітковому чемпіонаті. Забив там аж три голи! Він усього місяців сім займався, але ви не уявляєте, які голи через спину забивав!»

Хлопчика ставили грати і на позиції воротаря, і захисника. Футболом він захопився слідом за батьком, який теж грав у юності.

Тіло Олексія дістали з-під завалів 13 квітня. Того ж дня знайшли тіла його брата і сестри. Старших родичів знайшли 12 квітня. Місяць із дня трагедії біля завалів чергував дідусь Михайло, він і опізнавав свою сім’ю. Рідних він поховав в одній могилі.

У січні 2023 року вулицю Першотравневу перейменували на вулицю Пам'яті.

Історія з instagram каналу Victims of russia.