Я жила в місті Пологи. 24 лютого ми з чоловіком пішли на роботу й там дізналися про початок війни. Ми працювали до 15 березня, а потім залишилися без роботи.

Було складно виїхати з Пологів. Я та інші люди, які збиралися евакуюватися, дві години пролежали на землі, поки чекали на волонтерів. За сто метрів від нас розривалися снаряди.

Я виїхала в Запоріжжя, а чоловік залишився вдома. Він загинув у той момент, коли я розмовляла з ним по телефону. У нього влучив уламок від снаряда, що прилетів у наш двір. Це сталося два місяці тому.

Зараз я не працюю. Досі неспокійно на душі, але я намагаюся тримати себе в руках. Хочеться, щоб швидше закінчилася війна.