Сил у мене трохи залишилося, а ось грошей і на ліки, і на продукти бракує. Уже на очі не бачу. І руки трусяться. І все труситься. Там ляжеш – болить, тут встанеш – болить.

Я живу разом із донькою Надією. Ми маємо право на соціальну допомогу. Я як дитина війни, Надя – як інвалід другої групи. Але жодних виплат не одержуємо майже рік. Надя три операції на серці перенесла. Клапан стоїть у неї в серці.

Дуже хочеться, як у мирний час, і цукерок купити, і морозива. Але грошей немає. Волонтери привозять згущене молоко – ось йому ми й раді, тільки його й чекаємо.