До 2014 року я жив у Первомайську. Тоді у двір прилетів снаряд і дві міни. Вбило моїх собак, а я був у погребі. Вже тоді я готував на вогні. Довелося їсти ту кашу, що зберігав для собак.
Потім я виїхав до Сєвєродонецька, де мене війна застала вдруге. Обстріли були дуже сильні, я так прожив місяць. «Гради» літали цілодобово. Коли не стало газу та води, я виїхав до Запоріжжя. Тут у мене рідні.
Я нічого не планую, думаю, нескоро все зміниться на краще, але всім потрібне мирне небо. Сподіваюсь на нашу перемогу і на те, що Україна буде вільною.