Я була у Горлівці, мені робили операцію на очах, коли почалася війна. Іду я автобусом, бачу – їдуть солдати. Потім того ж дня почали бабахати, і я другого дня поїхала.

І зараз у нас, коли бабахають, мене всю б'є, я з себе виходжу. Нервова система розхитана. Я на ніч затикаю вуха берушами, п'ю пігулку і лягаю спати о 9 годині, як багнет.

Іноді сидимо у дворі, гуляємо з жінками біля дев'ятиповерхівки. І начебто за нею – бабах-бабах. Ми вже звикли.