Моя родина складається з п’яти осіб. Ми мешкали в Нікольському, що неподалік від Маріуполя. Коли почалася війна, я була на п’ятому місяці вагітності й мала двох дітей, одинадцяти и чотирьох років. Коли було дуже гучно, ми спускалися в підвал, а на четвертий день виїхали. Нам порадив виїхати наш друг з батальйону Азов. Сказав, що скоро в місті з’являться окупанти. Зараз наш друг у полоні. Ми дуже хвилюємося за нього. 

Ми виїхали п’ятьма автомобілями з друзями, кумами, сестрою. Сестра також була на п’ятому місяці вагітності. Ми дуже поспішали, щоб до комендантської години доїхати хоча б до якогось міста. 

Автомобіль, що їхав попереду колони, ледь не зіткнувся з бронетранспортером, що рухався по зустрічній смузі без освітлювальних приладів. 

Ми були у Вінниці, Одесі, Дніпропетровській області. Дякуємо людям, які допомагали нам. Дякуємо волонтерам за продуктові набори. Чужі люди знайшли для наших дітей візочки й одяг. Ми дуже вдячні їм за це. 

Я сподіваюся на те, що війна закінчиться нашою перемогою і ми скоро повернемося додому.