Жителька Валуйського навіть через сім років не перестає дякувати долі та друзям, які допомогли зберегти майно після бомбардування. Коли вона з літньою мамою поїхала подалі від обстрілів, до її будинку потрапив снаряд і пошкодив вікна, а другий зніс веранду в маминому будинку.
До війни, як і зараз, ми з мамою жили у Валуйському. Лише у червні 2014 року на чотири місяці виїжджали на Вінниччину, а коли повернулися 15 листопада назад, були шоковані. Тут були бомбардування.
У мами будинок було зруйновано. Коли прилетів снаряд, розбило веранду з коридором. І біля мого будинку вікна повилітали. Загалом ми втрапили, мама і я.
На щастя, ми на той момент були у Вінницькій області. Мені тоді подруга зателефонувала і сказала про те, що сталося. Дякую друзям, що вивезли всі меблі та техніку. Завдяки цьому все вдалося зберегти, нічого не вкрали.
Через війну я роботу втратила, а вік уже за 50. Ми повністю круто змінили життя.
Я часто про колишню роботу мрію, про колишнє життя. Хочеться стабільності в країні, щоб усі живі-здорові були, здоров'я щоби було.