Я живу в Харцизьку, війни бачила небагато, але було кілька моментів, про які я б хотіла розповісти.

Був ще початок війни, по-моєму, 2015 рік. У цей час має місто побачило війну. Упродовж декількох тижнів, коли лягала спати, я чула обстріли. У ці моменти мені ставало дуже страшно, адже від обстрілів навіть у вікнах виблискувало.

Також, коли я гуляла, по-моєму, у 2015 році, ми з друзями не один раз бачили танки. Ми не знали, куди вони їдуть, і від цього ставало ще страшніше. Вони могли зупинитися де завгодно, і від думки, що до мого міста може дійти війна, мені ставало дуже страшно.

Я мрію, щоб війна припинилася, і на Донбасі, нарешті, настав мир.