Я мешканка Маріуполя, займалася улюбленою справою, вирішувала житлові питання своїх клієнтів. Тепер труднощі в роботі, бо місто і люди зруйновані. Потрапила з сином под мінометний обстріл, жорстокість, з якою руйнували місто і вбивали цивільних... В Маріуполі всі, хто залишався поки не відкрили коридори стикнулися з гуманітарною кризою.

Живемо разом, батько не витримав, через 3 місяця після виїзду з міста його не стало... Зараз я відновлююсь на новому місці, але це зовсім не те. Я фахівець з нерухомості 15років, моє місто, мої люди...ми нарізно. Ще в мене залишились ключі від квартири, будинку якого вже нема... Маріуполь завжди буде нагадувати про війну.