Галина Володимирівна зізнається: ніколи не думала, що росіяни будуть вбивати мирних жителів України. Пригадує, що після 5 березня її село було окуповане й там почалося пекло. Спокою не було ні вдень, ні вночі, російські військові їздили вулицями й розстрілювали будинки мирних жителів. Бомбування відбувалися кожного дня, горіли цілі вулиці.

Мені важко згадувати те, що довелося пережити