Віта Олександрівна зі сльозами розповідає що зараз у неї немає можливості милуватися красою рідного містечка. Заради доньки вона виїхала в Запоріжжя. Жінка ділиться, що перебуваючи в Гуляйполі було важко дивитися, як руйнується місто, а люди дотепер живуть там без світла, води та газу. Віра в перемогу додає героїні впевненості в тому, що все буде добре.
.png "Він був справжній герой")
.png "Привезли Катю додому, поховали в садку")
.png "Імена")
