До початку війни я мешкав у лівобережній частині Маріуполя з дружиною та сином, якому тоді ще не було і двох рочків. Двадцять четвертого лютого всією родиною ми були вдома. Саме з нашого району  почалися бойові дії у місті, тому я відразу вирішив виїжджати. Швидко покинути Маріуполь не вийшло через блокування проїзду на блокпостах. Коли вдалося прорватись, поїхали до Дніпра, бо тут вдалося знайти роботу. За два тижні я дізнався, що мій будинок повністю згорів, тож я вже ніколи не зможу відновити рідні стіни. Зараз мрію повернутись до звільненого Маріуполя та почати будувати заново своє життя.