У 2014 році війна почалася. Будинок великий і жодного вікна цілого не було, усе розбите було. Зараз відновили. Спочатку ми купували скло. У нас двоповерховий будинок, дев’ять вікон – і всі побиті були. Потім потихеньку, які скотчем [заклеїли], досі [так] стоять.

Відра, ванна розбита – усе побите було... Прибігли сусіди вночі, плівками забивали, закривали все. [Життя] гірше стало, ноги не ходять після цього. Дід повзає і я – повзаємо обоє.

Зараз нічого, поки не стріляють. Мрію дожити до кінця свого життя, щоб мир був. Там зараз бухає в Щастя чи десь. Так це взагалі жах.