Катерина зустріла війну в Ірпені. Чоловік одразу поїхав захищати місто, а вона залишилася вдома з дітьми. З перших годин війни було чутно вибухи. Чоловік наказав Катерині спускатися в підвал, бо місто вже обстрілювали росіяни. Загалом у підвалі переховувалося 86 осіб. Коли була оголошена евакуація, Катерина допомагала організовувати виїзд для тих, хто хотів залишити місто. Вона особисто стояла три з половиною години на пероні, проводжаючи сусідів і знайомих. Але сама залишилася, повернулася до дітей. Вона вірила, що місто вистоїть. Але війна змушувала змінювати плани. Ірпінь потерпав від обстрілів, і життя там ставало дедалі нестерпнішим.