«Ми дивом вижили»

Я мешканка Авдіївки.

Це трапилося 17 лютого о 17:15. Тут у нас стояло фортепіано, ми грали. Дівчатка займалися тут. І стався вибух. Стіна нахилилася перед входом в зал – стеля впала, загородила [прохід]. Ми дивом встигли вибігти, вціліли. Тато наш був на роботі в цю мить.

Ми швидко втекли в тамбур, сховалися там. Завдяки тому, що плита «затулила» вхід, ми залишилися живі.

У дітей відразу істерика. І зараз навіть під час сну вони піднімаються, якщо десь якийсь постріл. Вони кажуть: «Мамо, лягаємо. Дуже страшно жити». У дітей порушена нервова система. Але поїхати поки нікуди.

Дочка:

- Коли я зайшла до бабусі в кімнату, я бачила – там горіло все. На балконі горіло.

Мама:

- У мене почалася сильна-сильна істерика. Страх. Я почала плакати, переживала, думала, що ми не виживемо. Але ми дивом вижили.