Мені 23 роки. Я студент Харківського університету імені Каразіна. Вчився там із 2018 року. У 2022 році перебував у гуртожитку, але через війну прийшлося виїхати з Харкова і подорожувати Україною, щоб знайти безпечне місце. Наразі в Чорноморську.

Ще на початку війни я працював у бригаді швидкої допомоги. Довелося звільнитися через ризик обстрілів. Із гуманітарною катастрофою не стикався. Все було добре.

Мене шокували перші прильоти, перші вибухи. Було шокуюче, коли ми з другом йшли в Харкові до магазину, і недалеко стався приліт. Нас оглушило, я став погано чути лівим вухом. 

Коли ми евакуювались, людей було багато. Ми їхали в електричці на валізах, не могли нікуди просунутися. Тоді виїжджали всі, хто тільки міг.

Я закінчую шостий курс медичного факультету. Хочу пройти інтернатуру і стати лікарем, щоб у подальшому допомагати людям.