Ми виживаємо як можемо. Багатьом людям доводиться обирати, що купити в магазині: хліб чи крупу. Адже заощаджень вистачає тільки на щось одне. Та й уцілілих магазинів залишилося дуже мало…

Дуже важко стежити за здоров'ям, коли немає нормальної пенсії. У мене цукровий діабет. Хвороба спадкова, мій батько помер від неї. До війни я приймала ліки, щоб стримувати хворобу, і навіть працювала прибиральницею в офісі. Коли почалися бомбардування, офіс зачинили, пенсію я втратила.

Були старі запаси грошей на чорний день, але за кілька місяців вони закінчилися, і ліки купувати стало нема за що.

Через це хвороба почала прогресувати. Тепер цілими днями сиджу вдома, намагаюся лікуватися народними засобами, але це не допомагає.

Чула, що можна виїхати до Маріуполя й переоформити там пенсію, але на проїзд потрібні гроші. І куди я в 75 років із хворими ногами поїду?