Коли почаласи війна, я переїхала в місто Прилуки. Я жила зі своїми батьками. Мені запамʼяталося, що я мусила покидати свій дім та брати братиків і сестричок. Ми бігли до погреба, лякалися. Ми не знали, що нам робити, в нас почала грати серена, на той час це було дуже сильно моторошно.

На нашій вулиці впала ракета, це було жахливо, і навіть після того, як нас евакуювали, не було спокійнише, бо там також було жахливо, сильно моторошно.

Я була змушена і звідти переїхати в Кировоградську область, в місто Світловодськ.

Але на сегодняшний день, дякуємо Богу та нашим захисникам, спокійніше. В мене народилася дитинка і мені допомагають наші волонтери з дитячим харчуванням, також мені допомагав Фонд Ріната Ахметова, дякую вам!