До початку війни я мешкав у Михайлівці. Село було окуповане з першого дня війни. Були проблеми з продуктами, водою та ліками. Хліб не завозили майже два тижні. Потім потроху завозили, але були великі черги, на всіх не вистачало. Я не міг спокійно виходити на вулицю.

У комендантську годину росіяни забирали людей на підвал на п'ятнадцять діб.

Коли окупанти почали проводити так званий референдум і ставити всіх чоловіків на військовий облік, я вирішив виїжджати. На українському блокпості мені стало легше дихати. Зараз я живу в Запоріжжі. Мої батьки залишаються в окупації. Дуже хочу їх побачити після перемоги.