Ткаченко Анастасія, 1 курс
Державний навчальний заклад «Білгород – Дністровський професійний будівельний ліцей»
Викладач, що надихнув на написання есе: Кравченко Марина Андріївна

«Моя Україна майбутнього»

24 лютого 2022 року страшна дата в моєму житті, в житті моєї родини та країни. У цей день розпочалася війна. Я дізналася про повномасштабне вторгнення в Україну. Я не могла повірити в це і почала усвідомлювати лише тоді, коли майже кожного дня лунала гучна сирена та було чути вибухи. На той момент мене охоплював страх і розпач. Кожного дня я чула в новинах про загиблих Захисників України, цивільних людей, навіть маленьких дітей - янголят. Я розумію, що багато людей втратило своїх близьких, а воїни не повернулися додому. По всій країні зруйновані та знищені міста, села. Дуже болісно чути та розповідати про це. Коли почалася війна, я не могла навчатися, а у моїх батьків виникали труднощі з роботою. Життя моєї родини дуже змінилося з того часу. Але я намагаюся відволікатися від цих страшних подій, трішки більше приділяти уваги навчанню та сподіваюся на скоріше примирення. Я думаю, кожен громадянин нашої країни має надію, шо Україна знову буде процвітати! Нам потрібен мир!

Сьогодні у світі поняття миру має величезне значення. Для мене мир - це стан, коли люди мають можливість розвиватися, творити, вдосконалювати світ навколо себе без перешкод і загроз.

Моя Україна майбутнього - буде країною, де права і свободи громадян будуть захищені, а правосуддя буде справедливим та безперечним. Україна буде розвивати відносини з іншими країнами на основі дипломатичних ініціатив та взаємовигідних угод.

Моя Україна майбутнього - це країна, де високотехнологічні інновації дружать із витриманою красою природи. Величезні сонячні ферми та вітрові парки розташовуються на широких просторах. Україна стає екологічним лідером, який приваблює погляди інших націй. Ми почнемо цінувати свою спадщину та традиції, а величезна палітра мов та звичаїв будуть розквітати на нашій землі, даруючи неповторну атмосферу.

Я пишаюся тим, що я українка. Я народилася на цій землі та ніяк не можу намилуватися її красою. Скільки чудових місць, незрівнянних краєвидів на рідній землі! Варто зазаначити, що наша рідненька українська -милозвучна мова, наймиліша. А культура в Україні - це взагалі щось неймовірне: пісні, народні танці, мистецтво - це настільки гарно, що не можливо підібрати слів, щоб описати цю красу. Наша країна дуже гарна та талановита.

Українських народ віками бореться за незалежність та волю, а українська нація проявляє незламність духу. Кожен з нас допомагає швидше наблизити перемогу. Ми йдемо вперед - навчаємося, намагаємося долати всі перешкоди. Наша Україна незламна! Якщо ми і на далі будемо вірити в перемогу, намагатися досягти своєї мети, то дуже скоро настане день, коли кожен українець почує таке жадане слово: «Перемога»!