Через війну Дарина залишилася без житла і роботи. Зараз отримує допомогу як внутрішньо переміщена особа, але цих виплат не вистачає її родині на життя.

Я з міста Оріхова. На початку березня переїхала в Запоріжжя, тепер живу тут.

24 лютого з новин стало відомо, що почали бомбити Маріуполь і Київ. Так я і дізналася про початок війни. У перші числа березня ми з родиною вирішили їхати в Запоріжжя. Тут у мене родичі і друзі. Я не наважилася їхати за кордон.

Морально – тяжкий стан, і фінансово важко. Переживання були великі. Вони і зараз є.

Я знаю, що наш будинок зруйнований повністю, непридатний для життя.

Уся сім’я виїхала зі мною. У нас в родині як були добрі стосунки, так і залишилися, ми почали більше цінувати одне одного.

Єдина проблема – знайти роботу. І виплат ніяких не було, окрім як для внутрішньо переміщених осіб, тому фінансово важко. Зараз я ходжу на стажування, але не знаю, буду тут працювати чи ні.

Думаю, щонайменше рік триватиме війна - це в кращому випадку. Планів на майбутнє ніяких немає - живемо, та і все.