Повністю змінене війною життя. Втрата постійної роботи, свого житла. Вже рік не бачила маму, яка і досі залишається з братом-інвалідом у Краматорську. Найбільше страшно було, коли стало прилітати поруч. Над головою старшої дуже близько пролетіла ракета зі свистом. Загинули знайомі, однокласник. Найважче відчувати безпомічність, відчай. Одразу зникли продукти, позакривались магазини. Незважаючи на вибухи та сирени, бігли в інший район, бо там щось завезли. Самі пекли хліб.