Людмила Андріївна з сім’єю виїхала з Краматорська у Жовті Води. З собою нічого не взяли, довелося все купувати на місці. Зараз дуже хвилюються, чи вистоїть Бахмут. Бо якщо ні, то може постраждати і Краматорськ
Мені 71 рік. Я з рідними виїхала з Краматорська 10 березня. Ми орендували квартиру в Жовтих Водах.
Неподалік нашого будинку в Краматорську знаходиться аеропорт. 24 лютого вдарили по ньому – я аж злетіла з дивана на підлогу.
Ми не знали, куди їдемо. В дорозі почали через інтернет шукати житло. Волонтери порадили квартиру в Жовтих Водах. Так ми тут і опинилися.
Ми всі на нервах. Немає роботи. Не знаємо, чи буде куди повертатися, бо там Бахмут поряд, а його вже розбили.
Якщо окупанти прорвуться, то підуть на Слов’янськ і Краматорськ.
Ми були вдягнені по-літньому, теплих речей з собою не взяли, тому довелося купувати новий одяг і взуття. Постільної білизни і ковдр у нас також не було. З гуманітарної допомоги нам давали тільки продукти. Ми зареєструвалися як внутрішньо перемішені особи, отримуємо виплати, але їх на все не вистачає, і пенсії також. Треба ще й за квартиру платити.