На момент російського вторгнення знаходилася у Херсоні, квартира на 9 поверсі з видом на Чорнобаївку та центр міста. Вибухи, вибухи, вибухи... Заціпеніла від побаченого та почутого. 

З 9го поверху панорама на 250 градусів, всі жахи переді мною.

Незмога виїхати - здоров'я, матеріальні труднощі. Доставка води, продуктів на 9й поверх без ліфта.

Подій безліч - мертві люди на вулиці, факели висотних будинків в 100-200 м від моєї квартири, здригання будинку та вибиті балконі шибки, вбитий вибухом майже поряд (40-50 м) чоловік, арешт орками людей на моїх очах, звуки вибивання дверей у квартирах активістів, руйнування на моїх очах вибухом будинку обладміністрації, після звільнення розстріл містян орками кожного дня з усіх видів зброї... 

При захопленні міста була нестача продуктів, медикаментів. Після звільнення багатогодинні черги за привозною водою.

Я одинока пенсіонерка з невеликою пенсією. Із-за війни безкінечний стрес та депресія. 

Були і приємні моменти під час війни, і багато. Наші люди неймовірні. 

Були фото вибухів (грибів, пожарищ) по місту та Чорнобаївці з моєї квартири на 9му поверсі, видалила, бо немає сил жити у суцільних вибухах та ще й дивитись фото.