Мені 57 років. Я пенсіонерка. Мешкала з мамою в селі Михайлівське Сумської області. Мама померла сьомого лютого. Їй був 91 рік. 

У перші дні війни через наше село ішли танки. 24 лютого, близько п’ятої ранку, почалася стрілянина. Неподалік вибухали снаряди – все горіло. Я не ховалася, бо маю фобію: мені не вистачає повітря у малих закритих приміщеннях. Тому я просто стояла біля хати.

Досі снаряди літають через село, тому я виїхала в Лебедин. 

Хочу, щоб закінчилася війна, і щоб приїхали діти та онуки.