Юлія Олександрівна навіть у період активних воєнний дій не залишала свого помешкання. До війни, мала хорошу роботу та всім була задоволена. Згадує, як можна було прожити навіть на пенсію, дозволивши собі все необхідне для нормального життя. Під час обстрілів недалеко від її будинку вибухали ракети. Разом із сусідами ховалася в підвалі. Юлія Олександрівна не сумує, бо вважає, що вона не самітна.