Я з п'яти років граю на баяні, вчуся в музичній школі. Навіть їздив з ансамблем на гастролі країною. А зараз не до гастролей. Усі, хто міг, з міста виїхали.

Увечері гучні звуки баяна заглушають канонаду за вікном.

Обстріли я переношу погано, серце коле, тиск падає. Буває так, що сильно німіють руки, дихати важко.

П'ять років тому мені поставили діагноз – кардіопатія. І тепер раз на чотири місяці треба проходити обстеження та приймати ліки. Мама боїться за мене, мені треба постійно себе в чомусь обмежувати. Наприклад, коли граємо у футбол, я можу тільки на воротах постояти.

Якщо мені раптом стане погано і знепритомнію, я навчив сестру надавати першу медичну допомогу.

Мама постійно працює, виховує нас і ще двох молодших дітей. Старші сестри вже живуть окремо.

Усе, що мама заробляє, витрачає на ліки й оренду житла, а на продукти вже не вистачає. Буває таке, що і картоплі немає за що купити.