Мені 56 років. До війни я жив із сім’єю в селі Нестерянка Запорізької області, яке з березня знаходиться в окупації.

У селі не було ні води, ні газу, ні світла. Ми вісім місяців прожили в підвалі. Готували їсти на печі на вулиці.

Все терпіли, поки наша квартира була ціла, а після того, як у неї влучив снаряд, виїхали. Тепер немає ні житла, ні роботи. У моєму віці складно починати життя спочатку.

Окупанти не випускали так просто з села – вимагали гроші за виїзд. Нас пропустили тільки через те, що дружина отримала поранення: уламок снаряду влучив в ногу. З нами також виїхала теща.

Наша донька живе в Польщі. Нещодавно народила дитину. Дружина поїхала допомагати їй. А ми з тещею залишилися в Запоріжжі.