У перший день війни я не повірив в те, що почалась війна. Спочатку було все тихо. Я тоді був у Маріуполі. Потім я поїхав у рідне село Волноваського району. Там було спокійно до десятого березня. Магазини не працювали, не було ліків. Я не розумів, що відбувається. Вся Донецька область була під обстрілами. В новинах я читав, що росіяни руйнують Маріуполь.

Там було багато моїх знайомих. З ними довго не було зв’язку. Потім я дізнався, що вони виїхали і з ними все добре. 

Після початку обстрілів у Волноваському районі я виїхав до Дніпра, а потім переїхав до Києва. Зараз я тут навчаюсь і працюю. Додому повертатись не збираюсь буду будувати своє життя тут. Сподіваюсь, що війна закінчиться, і я буду працювати на благо свого університету.