У Віктора Олександровича під час війни померла дружина, і вони із сином залишилися удвох. Почалися обстріли спочатку з автоматів, потім підключилися міномети та падали снаряди – всі тремтіли від страху.

Довгий час не було світла; не виплачувалися пенсії. Люди харчувалися тим, що виросло на городі. Лікарні не працювали, дорогу на Луганськ закрито. Мирні жителі мріють про нормальне життя та стабільність.

Почалася стрілянина, падали снаряди, всі тремтіли від страху