Життя Володимира Радька обірвав російський удар по місту Селидове Донецької області. 28 травня 2024 року о 21:30 ворог атакував житловий сектор двома авіабомбами. Одна влучила туди, де проживав чоловік із родиною. Поряд загинув його 13-річний син Микола.

Володимирові було 53 роки. Народився у Селидовому у сімʼї шахтарів. Навчався у тамтешніх школах №5 та №4. Однокласники відгукуються про нього, як про дружнього, веселого, товариського. Після школи Володимир продовжив навчання у Селидівському професійному ліцеї №41. Здобув фах машиніста електровоза. Пройшов службу в армії. Опісля влаштувався працювати на «Шахту №2 Новогродівську».

У 2006-му одружився, дочекався первістка Миколу. У багатьох справах вони з сином були нерозлучні – чи то риболовля, чи то щось по дому – їм завжди було цікаво разом. У тому ж році Володимир з мамою і сестрою започаткували власну справу – відкрили магазин «Мʼясна лавка». Чоловік добре вмів готувати пельмені, ковбаси, засолювати сало. Для покупців обирав найкращу продукцію від власників сільськогосподарських підприємств. Ця продуктова крамниця здобула популярність серед містян.

«Він був дуже хороший, комунікабельний, товариський, працелюбний. Завжди доброзичливий», – розповіла Інна Катюхіна, яка знала Володимира.

У березні 2022 року син Володимира з мамою виїхали за кордон – спочатку до Чехії, а потім до Хорватії. Там хлопчик ходив до школи, а у Селидівській ЗОШ навчався за сімейною формою. Улітку 2023-го він повернувся до Селидівської громади, проживав із батьком, згодом повертатися за кордон не захотів. Останній час перед трагедією Володимир із сином Миколою були налаштовані на евакуацію до більш безпечного місця, збирали речі.

У Володимира Радька залишилися мама, сестра та інші рідні.

Історія з instagram каналу Victims of russia.