Мою мрію забрала війна. Я хотів займатися спортом, завойовувати медалі на турнірах, але про важку атлетику довелося забути після поранення в шию навесні 2015 року.

Наше село під обстріли потрапляє часто. Того вечора я з друзями повертався з дня народження. Почався різко обстріл. Нас було 19 осіб, ми всі один на одного попадали, бо тікати було нікуди. І мені в шию залетів осколок.

Мене прооперували. Витягувати осколок завдовжки в один сантиметр нейрохірурги не стали, тому що він застряг у шийному хребці, де всі нервові закінчення. Лікарі сказали: якби зачепили, я б залишився до кінця життя «овочем».

Про важку атлетику довелося забути після поранення в шию

Чужорідне тіло дається взнаки – мене часто мучать болі в спині та шиї. Мені не можна робити різких або незграбних рухів, інакше осколок може поворухнутися й порушити якісь нерви.

Але зі спортом назавжди прощатися я не маю наміру. Вирішив для підтримання фізичної форми займатися плаванням.