Дмитро не став виїжджати з Миколаївки і лишився в селі під Києвом попри небезпеку. Загалом, за його підрахунками, в селі знаходилося не більше 20 людей. Літній чоловік згадує, як вони домовилися зустрічатися кожного дня о 10 та 17 годині, щоб хоча б ділитися інформацією. Адже зв’язку не було. Щось дізнатися було практично неможливо. І посмішкою згадує випадок, коли  в село, дороги до якого прострілювалися, приїхав солідний чоловік. Місцеві дуже здивувалися з причини, за якої він ризикував життям – чоловік виявився волонтером, який привіз корм для тварин.