Ігор жив у Покровську, і війна довго не зачіпала місто так, як сусідні населені пункти. Але з часом ситуація змінилася. Прильоти снарядів вже були щодня. Постійні вибухи, уламки, вибиті вікна - усе це стало новою реальністю. Однієї ночі обстріл був особливо сильним. Він прокинувся від гучного вибуху, а за кілька секунд здригнувся весь будинок. Не роздумуючи, вибіг на вулицю, тікав у темряві, не знаючи, куди впаде наступний снаряд. Ця ніч стала для нього останньою у Покровську.